Допоки живий, боротися буду...

 На прапорі, який підписали бійці розвідбатальйону у Луганській області з найкращими побажаннями дітям, свій підпис лишив і командир взводу (2015-2017 рр.), Коцюрба Олексій Володимирович. Слова стали пророчими. 5 березня 2022 року сержант Олексій Коцюрба загинув, боронячи нашу землю. Важко повірити, що мужнього Воїна немає, що не постукає у двері до мами і не спитає: "А що сьогодні з випічки у нас?". Різні тістечка, пиріжечки полюбляв наш Захисник. А Тетяна Миколаївна для синочка з любов'ю випікала. 

Важко повірити, що не обійме донечку Евеліну хоробрий батько. Рідні називали його майстрем на всі руки. Все міг робити! Меблі - це його захоплення.

Сорок три роки ... Це ж так мало прожито! Нагороди говорять самі за себе. Пригортає ненька до грудей орден "Знак пошани" (2015 рік), медаль Захисника Вітчизни (2016 р.). Орден "Хрест розвідника" (2016 р.). Остання нагорода - орден "За мужність" (2022 р.) - найболючіший спогад, бо ж вручена вона Герою посмертно. Воював Олексій Володимирович із 2014 року.

Чи ж розуміють нелюди рашисти, що накоїли?! Скількох позбавили найдорожчого - життя! Не пробачимо вам ніколи! Україна вистоїть, Україна переможе! А вам, вбивці, горіти у пеклі!

На годині пам'яті дев'ятикласники Степової філії Первозванівського ліцею висловили слова вдячності і Земляку, й іншим Захисникам та Захисницям за те, що захищали і захищають нас від ворога. Від себе додам: "Пробач, Олексію (дозволю собі по імені звернутися), що вчасно не подякували, що не розпитали про наболіле, що мало уваги приділяли!".

Говорять, що людина живе доти, допоки її пам'ятають. Героїв пам'ятають завжди! Герої не вмирають!